“Наш журналист побывала на “процедуре” изгнания из людей бесов”
Про неї ходять легенди та чутки, сотні людей з нетерпінням чекають її повернення. Священники на проповідях забороняють ходити до неї, кажучи людям, що вона капає свою кров в ту воду, яку несуть до неї на молитву... А вона впевнено продовжує йти вперед і веде за собою тисячі, повіривших у її силу, дану Богом. Ця мила тендітна жінка несе людям світло віри і правди, дарує зцілення душі та тіла. Переборюючи труднощі та протистояння на своєму шляху, вона прославляє Православну церкву, як істинну, являє собою приклад терпіння, доброти та милосердя.
На багаточисельні прохання наших читачів ми знову зустрілись з Вінницькою проповідницею та цілителькою Людмилою. Вона, в свою чергу, запросила нас поїхати в Почаївський монастир, куди збиралась разом з групою людей, щоб провести їм вичитку на святому місці. Розмова наша відбулася вже після повернення.
Пані Людмило, те, що я побачила, було вражаючим. Те, як люди реагують на Вас, на ікони в монастирі...
Це реакції не людей,а тих бісів, що в них. Сила святих ікон, молитов є згубною для бісів, тому люди з сильними бісами в Православних храмах, монастирях можуть плакати, кричати, втрачати свідомість і т.ін. Дехто думає, що вони прикидаються. Але, повірте, людина не винна і не може стриматися.
А чому на Вас такі люди реагують значно сильніше, ніж на святині?
Нічого дивного немає. В мені сила Божа, яка постійно зростає. Коли я буду в повній силі, то зможу сильних бісів виганяти за один раз.
Але ж люди не вірять, що біси існують...
Дійсно, слово "біс" сприймається більшістю людей, як неіснуюча вигадка. Чому? Тому, що невидимі? Але ж люди не бачать молекули та атоми, мікроорганізми та ін.. Проте, хоч і не зразу, визнали їх існування,побачивши через складні прибори та механізми. Біса також можна побачити в людині і навіть відчути в собі...
Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.
Думаю, багато людей вже помітили, що з ними, їхніми рідними та близькими коїться останнім часом щось незрозуміле. У когось постійна втома, головний біль чи біль у серці, слабкість. Людина погано себе почуває, а медичні обстеження не виявляють причини тому. У багатьох порушується сон, зявляється незрозуміла тривога, депресія, дратівливість.Добрі, гарні люди спиваються, гинуть від нещасних випадків, накладають на себе руки. А скільки безвісти пропавших? В чому ж причина? Відповідь у всіх одна - важке життя та низький рівень медичної допомоги. Але ж люди жили і в рабстві, і під час війни, і в часи голодоморів, виборюючи у смерті право на життя собі та дітям! Де ж сьогодні ділося бажання жити?
Причина насправді в тому, що в кожній людині часів кінця світу є біс. Саме його присутність в тілі приводить до різних хвороб, викликає депресію, психічні відхилення, сексуальні збочення, провокує жорстокість та насилля, злослівя, викликає тягу до алкоголю, наркотиків та паління, приводить чоловіків до
імпотенції... Тому, що мета кожного біса - погубити душу людини. Заволодівши людським тілом, біс говорить людиною, творить нею зло, доводячи до смертного гріха. Біс відводить людину від Бога, від істинної Православної церкви, забираючи останню надію на спасіння душі.
Але ж не всі хворіють чи мають якісь проблеми? Крім того, багато людей
ходить до церкви, читає молитви... То, може, в них немає ніяких бісів?
На жаль, біс є в кожному, навіть в дітях, такий настав час. Якщо людина молиться, ходить до храму, вона допомагає своїй душі і присаджує біса, тому я раджу людям обовязково ходити до храму, приймати причастя.
Як же виявити в собі біса?
Дізнатись, наскільки сильно біс заволодів тілом, а, отже, керує життям людини, досить просто. Достатньо посидіти в залі під час молитви, яку я проводжу, і уважно прислухатися до себе. Відчуття у вигляді головного болю, холоду, внутрішні та зовнішні вібрації кінцівок, затерпання тіла чи його частини, а також реакції у вигляді сміху, плачу, крику, блювоти та ін.- все це візитні картки сильних бісів. Таку ж силу виявляти бісів мають всі мої фотографічні зображення. Сотні людей прийшли на вичитку після діагностики по фото, отримавши зцілення і повіривши в силу, даровану мені Богом.
